Теоретичний аспект

  

Розвиток критичного мислення в учнів початкових класів –   як                необхідна умова відповідати викликам сучасності

В сучасних умовах становлення України і створення Нової української школи важливе значення має формування творчо і критично мислячих учнів. Безперечно, формування вміння особистості бути спроможною вчасно й доречно відповідати викликам сучасності є одним із основних завдань виховання та освіти. У нестійких умовах становлення особистості, виявлення і розвиток її обдарованості має низку особливостей. Сучасний контент феномена мислення з необхідністю апелює до критичності – здатності особистості долати схильність до однозначно-догматичного сприйняття світу, вміння аналізувати проблему з різних боків, користуватися інформацією з багатьох джерел, відокремлюючи об’єктивний факт від суб’єктивної думки про нього, логічну умову від будь-якого упередження, припущення, забобону. Це вміння людини адекватно визначати причини й передумови наявних в її житті проблем, готовність докласти зусиль для їх практичного подолання.

Сучасний школяр не може бути успішним, затребуваним у суспільстві, якщо йому не властиві такі риси критичного мислення, як;

ü усвідомленість,

ü відповідальність,

ü цілеспрямованість,

ü обґрунтованість,

ü контрольованість,

ü самостійність,

ü самоаналіз,

ü самоорганізованість,

ü дисципліна тощо.

Під технологією розвитку критичного мислення розуміють певну систему діяльності, що ґрунтується на вивченні поставленої проблеми, самостійного вибору рішення. Дитина, яка мислить, має вміти зіставляти певні факти, явища, має вміти робити висновки.

Як показує аналіз науково-педагогічної літератури, сполучення слів «критичне мислення» з’явилося не відразу, йому передували дослідження процесів мислення, про яке науковці говорили як «творче». Сучасні учені визначають творче мислення як таке, що має результатом відкриття принципово нового чи удосконаленого рішення певного завдання, а критичне мислення – це перевірка запропонованих рішень з метою визначення сфери можливого їх застосування. Творче мислення спрямоване на створення нових ідей, а критичне виявляє їх недоліки та дефекти. Для ефективного вирішення завдань необхідні обидва види мислення.

Провідні психологи та педагоги вказують на ознаки, за допомогою яких можна визначати себе як особистість, що критично мислить:

 – відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

 – компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

 – інтелектуальна активність – виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

 – допитливість – вміння проникнути у сутність джерел інформації;

 – незалежність мислення – відсутність побоювання незгоди з групою, нездатність до некритичного слідування думкам інших; – вміння дискутувати – уважне ставлення до протилежних думок, вміння висувати ідеї, які об’єднують;

 – проникливість – здатність до проникнення у сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

 – самокритичність – розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів».

Щоб використовувати критичне мислення, потрібно чітко розуміти, які види розумової діяльності не є критичним мисленням.

Важливою розумовою операцією, без якої неможливий навчальний процес є запам’ятовування. Дуже часто запам’ятовування є основою навчальної діяльності. У результаті людина стає носієм інформації – як потрібної так і непотрібної. Для критичного мислення не так важлива кількість знань, як вміння ними користуватися. Педагоги, концентруючи увагу саме на запам’ятовуванні учнями навчального матеріалу, не вчать їх мислити самостійно, завдяки чому для суспільного життя людина стає непрактичною, бо вміє лише споживати знання, що їй надають, не розмірковуючи над змістом отриманого.

Дуже часто з критичним мислення плутають розуміння. У дитини, яка намагається зрозуміти чужу ідею власне мислення стає пасивним: учень лише сприймає те, що створив хтось інший, а критичне мислення відбувається тоді, коли нові, уже зрозумілі ідеї перевіряються, оцінюються, розвиваються й застосовуються на власній практиці. Запам’ятовування ж фактів і розуміння ідеї є необхідними умовами для критичного мислення, однак самі вони, навіть у своїй сукупності, критичного мислення не становлять, а є його інформативною базою.

Провідні науковці та методисти виділяють такі аспекти критичного мислення:

1. Уміння міркувати, що передбачає володіння важливими прийомами, які створюють у практичній діяльності ефективну методологію опрацювання отриманої інформації.

2. Відповідальність, яка передбачає те, що учень, звертаючись до інших, знає про обов’язок надавати слухачам чи читачам докази та приклади відповідно до прийнятих стандартних ситуацій. Або, якщо учень вважає, що ці стандарти його не влаштовують, він має право піддавати їх сумніву за допомогою переконливих аргументів.

3. Основним і головним результатом критичного мислення є вміння формулювати самостійні судження. Такі вміння означають, що мислення дитини спрямоване на творчу діяльність, а не на репродуктивну.

4. Важливими є положення, які беруться до уваги дитиною, яка вміє критично мислити, оцінювати ідеї у процесі їх аналізу чи критики.

5. Самокорекція передбачає те, що учні будуть використовувати критичне мислення як метод, звернений на їх власні судження з метою їх покращання. Отже, розвиток критичного мислення є складовим етапом особистісного розвитку. Критичне мислення вказує на здатність учня до самостійної оцінки явищ навколишньої дійсності, інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей, вміння бачити їх позитивні і негативні аспекти.

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у «Концепції нової української школи».

Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції? Відповідь одна – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

·       аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

·       бачити проблеми, ставити запитання;

·       висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

·       робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.

Існує багато різноманітних методів і прийомів розвитку критичного мислення на кожному етапі уроку. В цій статті я пропоную розглянути важливу психолого-педагогічну умову розвитку критичного мислення, це -  використання вчителем на уроці запитань різних типів. Ідея полягає в тому, що просте запам’ятовування якогось факту є питанням або метою дуже «низького рівня». На іншому кінці шкали – дії «високого рівня», такі, як створення нових ідей або виведення нових висновків. Прості запитання. Це такі запитання, шукаючи відповідь на які, учням потрібно назвати певні факти, відтворити отриману раніше інформацію. Такі запитання вчителі можуть використовувати під час опитування чи традиційних формах контролю. Такі запитання розраховані на механічне пригадування. Щоб дати відповідь на таке питання молодшим школярам достатньо мати знання з виучуваного теоретичного матеріалу.

Уточнювальні запитання зазвичай позбавлені пізнавальної основи. Молодші школярі з першого разу можуть перепитувати, уточнювати, не розуміти смислу діяльності тощо. (Це так? А як можна? Як правильно?) Такі запитання пропонується починати зі слів: «Отже, ти стверджуєш, що..?», «Якщо я правильно зрозуміла, то..?», «Я можу помилитися, але, здається...». Особливість цих запитань в тому, що вони дають учням можливість зворотного зв’язку щодо сказаного. Іноді так запитують, щоб отримати інформацію, якої немає у повідомленні. Інтерпретаційні (пояснювальні) запитання. Такі запитання пропонують починати зі слова «Чому?». Пояснювальні запитання мають на меті спонукати учнів до пошуку зв’язків між ідеями, фактами, визначеннями та цінностями поданими у тексті чи повідомленні. Можна запропонувати ось такі запитання: «Чому, Ти так думаєш..?» Або: «У чому, по-вашому, так сталося..?»

Творчі запитання. Запитання, які містять у собі частку «б» називаємо творчими. «Що сталося б у лісі, якби……?». Такі запитання заохочують до створення нових ситуацій, наприклад: «Що могли б, на вашу думку, зробити ці  звірята?» Або: «Яким міг би бути інший розвиток подій у казці?», «Як працював би смартфон раніше?», «Як би нам жилося без електрики?». Оцінювальні запитання. Запитання на оцінку вимагають від учня сформованості суджень, як-от: добре чи погано, правильно чи неправильно, згідно з визначеними учнями стандартами. Також ці запитання передбачають оцінювання якості здобутої інформації.

Практичні запитання. Запитання, які спрямовані на встановлення взаємозв’язку між теорією та практикою називають практичним. «А як би ви повелися на місці героя?». Шукаючи відповідь на такі питання, учні мають використовувати власні знання. Запитання такого типу дозволяють молодшим школярам досліджувати проблемні ситуації, що містяться в текстах для читання або виконують під час навчання. Учням початкової школи подобається записувати запитання на пелюстках ромашки.

Учитель, який використовує різноманітні запитання демонструє повагу до мислення своїх вихованців. Учні розуміють, що опанування фактичних знань є лише одним із різновидів навчання. Такі учні мають вчитися інтегрувати, аналізувати та використовувати інформацію з огляду на її цінність. Учні також поступово починають розуміти, що знання – це не лише те, що написано у книзі чи промовлене вчителем. Отже, для глибшого розуміння матеріалу вчитель пропонує дітям серію з шести типів запитань (прості, уточнювальні, інтерпретаційні (пояснювальні), творчі, оцінювальні, практичні) – і це є сходинкою до опанування критичним мисленням у маленького шукача знань.

Формування критичного мислення в початковій школі

---

«Треба бігти з усіх ніг, щоб тільки залишитися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти як мінімум удвічі швидше!»

                                                                 «Аліса в країні чудес», Льюїс  Керролл

Слова із казки точно відображають стан вчителя, бо сучасні діти та сьогодення вимагають від вчителя не лише володіти педагогічними технологіями, але й постійно рухатись вперед, вивчаючи нові та навчаючись разом зі своїми учнями.

«Неписьменними ХХІ століття будуть не ті, хто не вміє читати й писати, а ті, хто не може вчитися і переучуватися», -  Елвін Тоффлер.

Час вимагає змін у всіх сферах життя людини. І освіта, а в першу чергу школа – одна з найпопулярніших сфер, якої ці зміни стосуються. І саме школі доручається важлива роль – формувати особистість здатну жити і працювати в реаліях сьогодення. Впевнена, призначення вчителя початкових класів у тому, щоб перетворити навчання на радісне для дитини заняття і при цьому сформувати такі життєві компетентності, які допоможуть учню ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, розв'язувати в повсякденному житті реальні проблеми.

Однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє його розвитку особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення. Критичне мислення і вміння вирішувати проблеми відноситься до навичок ХХІ століття.

Навчити дітей 1 – 4 класів мислити критично означає, на мою думку, правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

Моя мета — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що треба докласти зусиль.

Олександра Савченко, відомий фахівець в галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи, серед усіх мотивів навчальної діяльності центральним і найсильнішим називає пізнавальний інтерес, що виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуального напруження та самостійної діяльності.

Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках я будую у такій послідовності:

Навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Виділяю певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення:

• час,
• очікування ідей,
• спілкування,
• цінування думок інших,
• віра в сили учнів,
• активна позиція всіх учасників освітнього процесу.

Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

Досить ефективним для формування критичного мислення молодших школярів є методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки.

Найчастіше на уроках використовую такі:

• Асоціативній кущ
• Сенкан
• Есе
• Дискусія
• Кероване читання з передбаченням, робота з текстом, запитання, порушена послідовність
• Метод прес
• Ажурна пилка (Мозаїка)
• Написання казок, казка-навиворіт, конструювання загадок
• Фантастичні гіпотези (що було б, якби...)
• Письмо в малюнках
• Сторітеллінг

В епоху гаджетів і мислення картинками ми пасивно споживаємо не завжди потрібну інформацію. Що вже казати про дітей, котрі, наслідуючи дорослих, так само живуть в екрані. Чи можна привернути їх увагу, захопити, навчити мислити критично: аналізувати, обробляти і застосовувати нові знання задля чогось особливого? Думаю, так. Лише необхідно мати бажання робити це, вірити в своїх учнів та вчитися разом з німи. Для себе я вивела таку формулу розвитку необхідних в майбутньому навичок:

критичне мислення + емоційний інтелект + м’які навички

через розвиток пізнавальної активності та творчої уяви, створення ситуацій успіху  для кожної дитини та застосування ігрових прийомів (ігор).

І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Знання

Розуміння

Застосування

Аналіз

Оцінка

Синтез

Оцініть, оберіть, розсудіть, аргументуйте, обґрунтуйте, кри­тикуйте, висловіть «за» і «проти», визначте пріоритети, дискутуйте

Розв’яжіть, обчисліть, перед­бачте, запитайте, класифікуйте, згрупуйте, проілюструйте, моди­фікуйте (змініть), використайте на практиці

Запам’ятайте, повто­ріть, назвіть, знайдіть від­повідне, розмістіть, перелі­чіть, перекажіть, визначте, опишіть, покажіть, поси­лайтесь на…

Придумайте нове, запишіть звіт, ство­ріть прогноз, напишіть твір, зробіть винахід, представте ідею, розв’яжіть проблему, під­сумуйте

Розбийте на частини, опишіть ціле та його складові, порівняйте, визначте суттєве, встановіть зв’язок між частинами, запишіть власти­вість

Перефразуйте, по­ясніть, підсумуйте, по­рівняйте, перетворіть, ін­терпретуйте, диференці­юйте, продемонструйте, сформулюйте інше ви­значення, зробіть повідо­млення, наведіть прикла­ди, обґрунтуйте, визначте головну ідею, розпізнай­те, запишіть коротко

Алгоритм роботи за стратегією «Кубування»

1. Опишіть

— Який вигляд це має? Опишіть колір, розмір, форму тощо.

2. Порівняйте

— На що це схоже? Від чого відрізняється?

3. Назвіть асоціації

— Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?

4. Проаналізуйте

— Скажіть, яким чином це зроблено? З яких частин складається? Вам необов’язково це знати, можете це вигадати.

5. Знайти застосування

— Яким чином це може бути застосовано? Як це використовується? Для кого це важливо?

6. Наведіть аргументи «за» і «проти».

Алгоритм роботи за стратегією «Кубування»

1. Опишіть

Описати зовнішній вигляд об’єкта загалом.

— Який вигляд це має? Опишіть колір, розмір, форму тощо.

2. Порівняйте

Додати нові характеристики об’єкта, які виявилися в результаті порівняння з іншими об’єктами.

— На що це схоже? Від чого відрізняється?

3. Назвіть асоціації

Дописати нові ознаки, які виявилися у процесі нелінійного асоціативного мислення?

— Що спадає вам на думку, коли ви думаєте про це?

4. Проаналізуйте

Описати складові елементи об’єкта у контексті загального сприймання та розуміння. Охарактеризувати структуру, будову, частини, окремі деталі того, що описується.

— Скажіть, яким чином це зроблено? З яких частин складається? Вам необов’язково це знати, можете це вигадати.

5. Знайти застосування

Описати, як це може знадобитися у житті, кому, коли, у якому обсязі.

— Яким чином це може бути застосовано? Як це використовується? Для кого це важливо?

6. Наведіть аргументи «за» і «проти».

Як ви ставитесь до цього?

1. Опишіть

2. Порівняйте

3.Назвіть  асоціації

4.Проаналізуте

5.Знайти застосування

6.Наведіть аргументи «за» і «проти».

БЛИСКАВКА

(Валер’ян Підмогильний)

Читання 1-го абзацу тексту учнями і вчителем мовчки

Може, ви бачили гарні, прозоро-жовті камінці, що звуться бурш­тином (янтарем)? Бурштин — це соснова смола-живиця з давніх со­снових лісів. Коли така смола потрапляла в море, вона кам’яніла; це й є бурштин. Його тепер добувають з морських глибин.

Запитання для обговорення (вчитель)

Читання 2-го абзацу тексту учнями і вчителем мовчки

У Стародавній Греції жінки дуже любили прикрашати своє волос­ся бурштином. А коли їм доводилося прясти овечу вовну, то з буршти­ном діялося щось дивне: він починав притягувати до себе дрібні вовни­ни, тримав трохи коло себе, а потім відкидав геть. Греки не розуміли, що робиться з бурштином. Вони звали бурштин «електрон», звідси й назва цієї властивості бурштину притягати папірці — «електрика».

Робота зі словником

Електрон — найлегша елементарна частинка речовини з наймен­шим негативним електричним зарядом.

Електрика — форма енергії, зумовлена рухом заряджених части­нок матерії (електронів, протонів, позитронів і тощо).

Вовна — 1. Густий волосяний покрив ссавців, переважно овець і кіз.

2. Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварини, з якої виготовляють пряжу.

Запитання для обговорення (учні)

Постановка проблемного питання (учитель0

Читання 3-тьої частини тексту

Згодом люди помітили, що не лише з бурштину можна добути електрику. Взяти хоча б звичайне сухе скло й натерти його вовняною матерією — скло також почне притягувати папірці.

Можна провести по групах дослід, описаний в тексті, зробити висновок

БЛИСКАВКА

(Валер’ян Підмогильний)

Може, ви бачили гарні, прозоро-жовті камінці, що звуться бурш­тином (янтарем)? Бурштин — це соснова смола-живиця з давніх со­снових лісів. Коли така смола потрапляла в море, вона кам’яніла; це й є бурштин. Його тепер добувають з морських глибин.

У Стародавній Греції жінки дуже любили прикрашати своє волос­ся бурштином. А коли їм доводилося прясти овечу вовну, то з буршти­ном діялося щось дивне: він починав притягувати до себе дрібні вовни­ни, тримав трохи коло себе, а потім відкидав геть. Греки не розуміли, що робиться з бурштином. Вони звали бурштин «електрон», звідси й назва цієї властивості бурштину притягати папірці — «електрика».

БЛИСКАВКА

(Валер’ян Підмогильний)

Може, ви бачили гарні, прозоро-жовті камінці, що звуться бурш­тином (янтарем)? Бурштин — це соснова смола-живиця з давніх со­снових лісів. Коли така смола потрапляла в море, вона кам’яніла; це й є бурштин. Його тепер добувають з морських глибин.

У Стародавній Греції жінки дуже любили прикрашати своє волос­ся бурштином. А коли їм доводилося прясти овечу вовну, то з буршти­ном діялося щось дивне: він починав притягувати до себе дрібні вовни­ни, тримав трохи коло себе, а потім відкидав геть. Греки не розуміли, що робиться з бурштином. Вони звали бурштин «електрон», звідси й назва цієї властивості бурштину притягати папірці — «електрика».

Картка-пам’ятка ( учень – учень)

1. Уважно прочитай перший абзац тексту самостійно мовчки.

2. Закрий книжку, сформулюй запитання до свого партнера.

Починай запитання словами: хто, що, коли, чому, яким чином і т.д.

3. Використовуй непрямі запитання.

— Яка головна думка тексту?

— Чому автор вирішив дати цю інформацію? Як це стосується на­шої теми?

4. Уважно вислухай відповідь.

5. Якщо щось потребує уточнення, постав додаткове запитання.

6. Переконайся, що партнер зрозумів інформацію.

7. Зверніть увагу на те, щоб усі слова у тексті були вам зрозумілі. Якщо є потреба, скористайтеся словником.

Картка-пам’ятка ( учень – учень)

1. Уважно прочитай перший абзац тексту самостійно мовчки.

2. Закрий книжку, сформулюй запитання до свого партнера.

Починай запитання словами: хто, що, коли, чому, яким чином і т.д.

3. Використовуй непрямі запитання.

— Яка головна думка тексту?

— Чому автор вирішив дати цю інформацію? Як це стосується на­шої теми?

4. Уважно вислухай відповідь.

5. Якщо щось потребує уточнення, постав додаткове запитання.

6. Переконайся, що партнер зрозумів інформацію.

7. Зверніть увагу на те, щоб усі слова у тексті були вам зрозумілі. Якщо є потреба, скористайтеся словником.

Картка-пам’ятка ( учень – учень)

1. Уважно прочитай перший абзац тексту самостійно мовчки.

2. Закрий книжку, сформулюй запитання до свого партнера.

Починай запитання словами: хто, що, коли, чому, яким чином і т.д.

3. Використовуй непрямі запитання.

— Яка головна думка тексту?

— Чому автор вирішив дати цю інформацію? Як це стосується на­шої теми?

4. Уважно вислухай відповідь.

5. Якщо щось потребує уточнення, постав додаткове запитання.

6. Переконайся, що партнер зрозумів інформацію.

7. Зверніть увагу на те, щоб усі слова у тексті були вам зрозумілі. Якщо є потреба, скористайтеся словником.

Картка-пам’ятка ( учень – учень)

1. Уважно прочитай перший абзац тексту самостійно мовчки.

2. Закрий книжку, сформулюй запитання до свого партнера.

Починай запитання словами: хто, що, коли, чому, яким чином і т.д.

3. Використовуй непрямі запитання.

— Яка головна думка тексту?

— Чому автор вирішив дати цю інформацію? Як це стосується на­шої теми?

4. Уважно вислухай відповідь.

5. Якщо щось потребує уточнення, постав додаткове запитання.

6. Переконайся, що партнер зрозумів інформацію.

7. Зверніть увагу на те, щоб усі слова у тексті були вам зрозумілі. Якщо є потреба, скористайтеся словником.

Алгоритм роботи за стратегією Читання в парах / складання стислого переказу в парах

Крок 1. Поясніть учням, що наприкінці уроку вони повинні знати зміст цілої статті, хоч читати будуть лише одну частину. Про зміст інших частин вони дізнаються від своїх однокласників.

Крок 2.  Поділіть клас на пари. Пронумеруйте пари від 1 до 4. Текст складається з чотирьох частин.

Крок 3. Наголосіть, що пара читатиме ту частину тексту, з номером якої збігається номер її пари. Отже, першу частину прочитає пара під номером 1, другу — під номером 2 і т.д.

Крок 4.  Поясніть учням, що, читаючи перший абзац фрагмента тексту, вони мають виконувати в парі одну з ролей.

1-ша роль — доповідач. Уважно читає текст, переказує його.

2-га роль — респондент (той, хто запитує). Також читає текст, слухає переказ, ставить запитання

«А що ти скажеш стосовно…..? Ти пам’ятаєш про ….? Чи було в тексті про…?».

Крок 5. Продемонструйте ролі на невеличкому вступі до тексту, обравши партнера серед учнів.

Крок 6.  Скажіть учням, що після читання 1-го абзацу частини тексту вони повинні помінятися ролями.

Крок 7.  Продемонструйте зміну ролей, читаючи 2-й абзац вступу до тексту, помінявшись з учнем-партнером ролями.

Крок 8.  Наголосіть, що після читання і вивчення тексту в парах учні повинні розповісти свою частину класу. Попросіть поставитися до цього відповідально, оскільки від розповіді залежить, як учні зрозуміють текст.

Крок 9.  Нагадайте учням, що потрібно працювати тихо і не заважати іншим обговорювати текст.

Крок 10. Роздайте учням частини тексту та нагадайте про час на його читання.

Крок 11.  Попросіть учнів завершити вивчення тексту та організуйте виступи груп із доповідями, починаючи з першої та закінчуючи останньою. Якщо пар більше, вони можуть доповнювати розповіді одна одної.

Алгоритм роботи за стратегією  Читання з передбаченням

Крок 1.  Повідомте назву тексту, який буде читатися на уроці. Запитайте учнів, чи знайомі вони з цим текстом.

Крок 2.  Запропонуйте учням записати слова з тексту, які ви продиктуєте

Наприклад:

                 колосок                гралися

                 півник                   пироги

                 мишенята           праця

Крок 3.  Попросіть учнів протягом 5 хв написати в парі відповідь на запитання:

«Про що цей текст?». Зауважте, що розгортати книжку й підглядати не можна.

Крок 4.  Запропонуйте прочитати свої передбачення кільком парам і перейдіть до читання тексту.

Крок 5. Під час читання твору повертайтеся до передбачень учнів.

  Що найтяжче журавлям ?

       Тихого осіннього вечора на узліссі сіли відпочити журавлі. Вони летіли в теплий край. Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось тихо-тихо.
―Що найтяжче журавлям? — питає Береза.
― Дорога тяжка,— відповідає найстарший журавель.
— Та не дорога нам найтяжча.
― А що ж вам найтяжче? — дивується Береза.
―Найтяжче нам жити кілька місяців на теплій ріці. Називається вона Ніл. Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть квіти...
―То чому ж там найтяжче? — ще більше дивується Береза.
―Бо то нерідна земля,— каже найстарший журавель.
— Бо немає там тебе, білокора Березо.
(86 слів) (В. Сухомлинський) 

Слова для передбачення: журавлі, берізка, річка Ніл, теплий край, нерідна земля.

Алгоритм роботи за стратегією  Порушена послідовність

Крок 1. Підготуйте 5-6 речень або фрагментів тексту, які б демонстрували причинно-наслідкові зв’язки між подіями, на окремих аркушах паперу.

Крок 2. Перемішайте їх та оберіть форму, в якій проводитиметься робота.

1. У групах. 1-й варіант: кожна група отримує конверт із папірцями, клей та великий аркуш паперу, на який буде клеїти фрагменти тексту після колективного обговорення. 2-й варіант: кожний учень отримує свій аркуш із частиною тексту та зачитує його всім. Потім самостійно або порадившись із групою приклеює цю частину на великий аркуш.

2. Учитель записує фрагмент тексту на аркушах та залишає їх біля дошки. Учень підходить до дошки, читає всьому класу цей фрагмент та розміщує його на дошці в тому порядку, який вважає правильним.

Крок 3. Запропонуйте учням читати фрагменти та розміщувати їх у тій послідовності, яку вони вважають правильною.

Крок 4.  Попросіть учнів прочитати складений текст.

Крок 5. Запропонуйте учням прочитати цілий текст та порівняти з тим, який вони склали. Проаналізуйте два тексти.

  Хто дужче любить
Були якось Петько з Миколою в лісі. Суниць вони назбирали мало, зате двох їжаків зловили. Трапились вони на дорозі - ну як їх не взяти? Понесли хлопці їжаків додому, кожний до себе.

      Минуло кілька днів. Знову зустрілися хлопчики і засперечалися, хто з них більше любить свого їжака. Петько хвалиться, що годує їжака молоком, ганчір'я намостив у коморі, мало не голки йому чистить.

— А ти що зробив для свого їжака? — питає.
— Нічого,— похмуро відповів Микола.

― От бачиш,— сказав Петько,— не любиш ти свого їжака.
― Ні, люблю,— заперечив Микола,— я його до лісу відніс, випустив на волю.
(94слова) (За О. Буценем)

Стратегія «Читання з позначками (система «поміч»)»

Фінляндія

У 7 років дитина приходить до школи. Тут її зустрічають лагідні усміхнені очі доброго вчителя, який вже знає, з чого розпочинати роботу саме з цим учнем, адже ознайомлений з карткою, яку заповнили вихователі. Навчальний рік розпочинається в серпні, і впродовж першого місяця вчитель зустрічається з батьками кожного учня. За участі дитини вони планують навчальний рік: учитель озвучує, чого саме буде навчати, батьки говорять про те, чого хочуть, щоби навчили їхню дитину, учень зазначає, чого він хоче навчитись. Узгоджені очікування коротко фіксують у відповідній картці. До них повернуться наприкінці першого півріччя (щоби переглянути, чи у заданому напрямку рухаються, і, за потреби, відкоригувати) і наприкінці навчального року (щоб проаналізувати і зазначити результати).

Такі зустрічі учитель-дитина-мама-тато відбуваються у кожному класі тричі на рік. Це і є батьківські збори.

У Фінляндії, звичайно, є держстандарт і навчальний план. Дотримуючись їх, учителі планують роботу: на рік (глобальне бачення), на півріччя і щоденно. У щоденних планах вони враховують потреби усіх учнів класу і готують диференційовані завдання. Як сказала Кайсу, учителька початкових класів, дитина може бути сильною інтелектуально, проте не мати організаційних навичок. Для такої дитини вчитель складає план розвитку цих навичок і кожного дня учень робить щось, що допомагає набувати необхідних умінь.

Учитель може собі дозволити відійти від плану (щоденного чи навіть щорічного), адже ключовими у навчальному процесі є діти, і ВАЖЛИВО врахувати саме їхні потреби. А те, що не встигли, можна надолужити наступного дня чи наступного навчального року! Фіни працюють за принципом: не поспішай, не нервуй, все встигнеш і всього всім вистачить!

У класі всі стіни завішані дитячими роботами чи важливою навчальною та організаційною інформацією. Це і візуальна підтримка, і можливість пишатись собою та рефлексувати.

Початкова освіта у Франції

Початкова школа навчає дітей до 14 років і є останнім етапом обов'язкової освіти. Після закінчення циклу навчання в початковій школі учні здають іспити на одержання сертифіката про початкову освіту (certificat d'еtudеs primaire, CEP).Початкова освіта продовжується п'ять років, з 6 до 11 років (якщо в дитини немає проблем з навчанням) і поділяється на:

·                     Підготовчий курс (CP)

·                     Початковий курс 1-й рік (CE1)

·                     Початковий курс 2-й рік (CE2)

·                     Середній курс 1-й рік (CM1)

·                     Середній курс 2-й рік (CM2)

Навчальний рік, який триває з 1 вересня до 31 травня, складається з трьох частин (триместрів). Система оцінювання і контролю не передбачає ведення учнем щоденників, у школі існує десятибальна система оцінювання знань учнів. По закінченню триместру учневі видається табель з оцінками. Домашні завдання в іспанських школах учням задаються в порівняно невеликому обсязі.
Шкільна освіта в Іспанії отримується на трьох рінях. Першим рівнем шкільної освіти є базова школа, в якій навчаються у віці від 6 до 11 років. У всіх п’яти класах базової школи один вчитель викладає всі предмети. В базовій школі у віці 8 років починають вивчати одну іноземну мову. Основна увага на цьому рівні надається загальному розвитку дитини та підготовці до навчання на вищих рівнях шкільної освіти. 

Перехід з дитячого саду в початкову школу іноді важко проходить для дітей, яким необхідно звикати до дисципліни. Навчання триває 27 годин на тиждень (9-12 годин, і з 14 до 17 годин), чотири дні в тиждень і в суботу ранком. У середу і неділю діти відпочивають.Узагалі ж у початковій школі заборонені завдання на будинок, але це практикується повсюдно.Школи навчають змішані класи - дівчинок і хлопчиків разом, незважаючи на те, що ви усе ще можете бачити на старих будинках напису "Школа для хлопчиків" чи "Школа для дівчинок".Усі предмети в класі веде один викладач.

Початкова освіта у Великій Британії

Обов'язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок.Початкова школа найчастіше 6-класна - має два цикли: 2 і 4 роки. Державні школи Великої Британії в цілому забезпечують добру загальну освіту. Політика уряду спрямована на повсюдне підвищення освітніх стандартів [17; c.24].Поряд із державними існують приватні школи та інші заклади освіти, як звичайні, так і інтернатні. Дуже часто батьки віддають перевагу навчанню своїх дітей у приватних закладах. Сьогоднішні приватні школи беруть свій початок від публічних шкіл. За законом всі незалежні школи, що мають більше п'яти учнів у віці до 16 років, проходять реєстрацію в Департаменті освіти й працевлаштування DfEE (Department for Education and Employment), що робить для них обов'язковими всі державні нормативи. Незалежні школи мають право формувати свої навчальні плани, виходячи з особистих запитів учнів.

Початкова освіта у США

У віці трьох років діти вирушають в дитячі садочки з метою підготовки до шкільного навчання. Більшість американців користуються послугами дошкільних відділень в муніципальних школах, проте є і ті, хто більше довіряє приватній дошкільній освіті. Останні складають близько 40 відсотків від загальної кількості батьків.

Універсальний навчальний план включає такі предмети, як читання і література, письмовий англійський, усна мова, орфографія, малювання, арифметика, історія, географія, природознавство, фізкультура, праця, уроки гігієни. Класи початкової школи комплектуються на основі тестування, покликаного розділити дітей за інтелектуальними здібностями. Тест є серією завдань, які необхідно виконати за обмежений час. Спеціально підготуватися до такого тесту неможливо. Його результати відбивають не стільки підготовку і рівень розвитку дитини, скільки виявляють вроджені здібності. Початкова освіта у США диференційована.

Початкова освіта у Китаї

Термін початкової освіти в Китаї становить 6 років. Головне місце серед початкових навчальних закладів займають загальноосвітні шестирічні початкові школи з повним навчальним днем. У програму навчання в Китаї включені ідейне і моральне виховання, рідна мова, політика, історія, географія, фізика, хімія, біологія, фізкультура, музика, мистецтво, фізіологія і гігієна, трудові навички тощо.

Перші 9 років навчання в Китаї відносяться до обов'язкового етапу освіти. Всі діти з шестирічного віку повинні ходити в школу. У районах, де в основному здійснюється загальна середня освіта першого ступеня, діти, які закінчили початкову школу, можуть без прийомних іспитів вступити до середньої школи за місцем проживання. Щоб вступити до середньої школи вищого ступеня, випускники середньої школи вищого ступеня повинні скласти вступні іспити.

Початкова освіта в Іспанії

Система шкільної освіти в Іспанії підпорядкована міністерству освіти країни. На місцевому рівні шкільні питання курируються місцевими управліннями освіти. Так, зарахування учня до державної школи відбувається через місцеве управління освіти.

Початкова освіта в Японії

Початкова освіта представлена початковою школою (小学校) та особливими школами для інвалідів (特別支援学校). До закладів початкової освіти вступають діти віком від 6 років. Початкова освіта є обов'язковою.Навчання в початковій школі триває 6 років. В ній викладають загальноосвітні предмети: державна мова (каліграфія включно), арифметика, музика, мистецтво, фізкультура (1 — 6 роки навчання), основи життєдіяльності (1 — 2 роки навчання), гуманітарні науки, природничі науки (3 — 6 роки навчання), праця (5 — 6 роки навчання). В деяких приватних школах додатково викладають релігієзнавство, світську етику, валеологію тощо. Загальнодержавних підручників не існує. Відповідні підручники, доступні в широкому асортименті, обирають освітні комітети муніципальних районів або керівництво школи. Носіння форми і прибирання школи учнями є обов'язковим.Станом на 2008 рік в країні нараховувалося 22 476 початкових шкіл. З них 73 були державними,22 197 — публічними і 206 — приватними. В них навчалося 7 121 781 дітей віком від 6 до 12 років. В державних і публічних школах навчання хлопчиків і дівчаток проходить разом. В деяких приватних школах — окремо. В більшості шкіл учні мають обід, оплачуваний батьками.На відміну від українських шкіл, початкові школи в Японії називаються за назвами місцевостей, в яких розташовані, а не номерами. Школи будуються з залізобетону на підвищеній місцевості через небезпеку землетрусів і цунамі. Більшість будинків мають стандартну архітектуру.

Навчання в початковій школі (szkola podstawowa) є обов’язковим не тільки для громадян Польщі, але й для дітей-іноземців, які проживають у цій державі.

Дитина може піти до школи у віці 6 років за заявою батьків та за умови, що вона перед цим пройшла річну підготовку в дитячому садочку чи дошкільному відділі, котрий був організований при початковій школі або іншому закладі дошкільного виховання. Нововведенням 2016 року став шкільний обов’язок із семи років, який надав батькам можливість обирати у 2016/2017 навчальному році – віддавати дітей до першого класу в шість років чи залишати ще на рік у дитячому садочку або дошкільному відділі, організованому при початковій школі або іншому закладі дошкільного виховання.

Навчання в державних початкових школах є безкоштовним (батьки оплачують лише харчування, відвідування музеїв, театрів тощо), а школи належать до певних районів. Це означає, що до школи приймають усіх дітей, які проживають у межах відповідного району. За заявою батьків, дитина може бути прийнята до школи в іншому районі, але в цій ситуації рішення про прийняття залежить від наявності вільних місць.

Діти-іноземці приймаються до початкової школи в такому ж порядку, як і громадяни Польщі. Існує електронна система запису дітей до школи, яка передбачає реєстрацію дитини ще в лютому або березні. Якщо дитина переїхала до Польщі після завершення рекрутації, батькам треба звернутися з заявою про прийняття безпосередньо до директора школи

           Алгоритм роботи за стратегією «Попереднє керівництво»

Крок 1.4 Запропонуйте учням прочитати кілька суджень щодо теми уроку та оцінити їх: правильно / неправильно (істинне / хибне) і поставити позначки «+» чи «–» біля кожного судження.

Крок 2.4 Проконтролюйте, щоб учні оцінили істинність суджень та поставили позначки.

Крок 3.4 Запропонуйте учням ознайомитися з новою інформацією.

Крок 4.4 Нагадайте учням про те, що вони оцінювали судження на початку уроку, тож варто порівняти власні припущення з отриманою інформацією.

Крок 5.4 Попросіть учнів унести потрібні правки до оцінювання висловів.

Учитель. Що написано на дошці? (Буква О.)  (МОЄ)

А чи знаєте ви, що це найкоротше ім’я на планеті, за результатами досліджень англійських учених, належить французу О.

Найдовше ім’я Аийильцикликірміцибайрактазийанкаграманоглу носить мешканець Стамбула, воно означає «син героя-прапороносця з півмісяцем та зіркою».

Найдовше жіноче ім’я відоме на Гавайських островах — у ньому самих приголосних звуків аж 65.

Запитання

— Чому люди називали дітей іменами?

— Що означає ваше ім’я? Звідки ви про це довідалися?

— Чи можна з імені щось дізнатися про людину? Відповідь об­ґрунтуйте. Сьогодні на уроці ми познайомимося з давніми іменами наших предків — слов’ян.

Попереднє керівництво

Учитель. Прочитайте вислови. Якщо ви вважаєте правильним те, про що в них ідеться, поставте позначку «+», якщо неправильним — «–».

□ Кожна людина має ім’я

□ Ім’я може захистити від злих сил

□ Вовк, Ведмідь, Кобиляча Голова — це імена

□ Людина не може змінити своє ім’я

□ Ім’я складається лише з одного слова

Щоб перевірити, чи правильно ви відповіли на запитання, потріб­но прочитати текст.

Усвідомлення змісту ►

Словникова робота

Незугарний — неприємний, негарний.

Заклинання — слова, які наче заворожують, зачаровують.

Талісман — предмет, який нібито має чудодійну силу і приносить людині щастя, оберігає від небезпеки (показати, що може бути та­лісманом).

Читання тексту з позначками ►

Учитель. Ви будете читати текст із позначками. Пригадайте, що означає кожна за них. (Учитель записує позначки на дошці або при­кріплює табличку.)

V — я знав це;

+ — це для мене нове;

? — викликає запитання.

□ Кожна людина має ім’я

□ Ім’я може захистити від злих сил

□ Вовк, Ведмідь, Кобиляча Голова — це імена

□ Людина не може змінити своє ім’я

□ Ім’я складається лише з одного слова

V — я знав це;

+ — це для мене нове;

? — викликає запитання.

Твоє ім’я

Коли і як з’явилися імена людей? Як вийшло, що декого з дівчаток ко­лись називали Дорогою, Суботою, а хлопчиків Орлом, Вовком або навіть... Баранячою Головою? А що означають, наприклад, імена Петро, Віктор? Цікаво знати?

На світі безліч живих істот. Але тільки Людина наділена одним незвичайним правом: вона і тільки вона може вибирати імена собі, дітям своїм, містам, селам, звірам, рослинам...

Дати ім’я — справа непроста. У різні часи люди робили це по- різному.

Розказують, що в давні часи всі назви вважалися за власні імена. Тому дитині дуже часто давали таке ім’я, яке було назвою предмета, рослини, звіра, пори року. І носили люди такі, для нас трохи дивні, імена: Камінь, Дуб, Орел, Ведмідь, Лось, Літо, Зима. Ці наймення за­мінювали тоді людям і ім’я, і по батькові, і прізвище.

Однак батьки обирали наймення для своїх дітей неабияк. Люди вірили в слова-заклинання, в слова-талісмани. Вони намагалися дати дитині таке ім’я, яке допомогло б їй стати щасливою, оберігало б від злих духів.

Спочатку, можливо, то були не просто коротенькі імена, а цілі речення-побажання. Про це свідчать деякі сучасні імена. Скажімо, ім’я Станіслав — ніби наказ: «Ставай славним!». Ім’я Людмила озна­чає: «Та, що мила, люба для людей».

Вважали, що хороший спосіб захистити дитину в житті — дати їй ім’я за назвою сильного звіра. Так з’явилися імена Лев, Вовк. Люди вірили, що разом із найменням на дитину «перейде» витривалість та сміливість звіра.

Проте були й інші способи вибору імені. Часто дитині давали якесь незугарне, навіть відразливе ім’я, яке мало ніби приховати ди­тину, закрити від злих сил. Таких імен було багато: Поганка, Баран, Вовчий Зуб, Павук, Грязько та інші.

Люди з такими іменами могли спокійно ходити по землі. Бо ска­жіть, будь ласка, якій нечистій силі сподобається якийсь там Вов­чий Зуб? Вона й не гляне на нього!

Та ще частіше називали людину за якоюсь прикметою, характе­ром вдачі.

Давали ім’я «від вигляду і єстества дєтіща».

Сина, якого очікували з нетерпінням, називали Жданом чи Бажа­єм. Малюків із доброю, лагідною вдачею — Любимами, Добринями, Милухнами, Веселими чи Веселками. А примхливих, неспокійних і не­слухняних — Брикунами, Безсонами, Досадами, Шумийлами.

За зовнішнім виглядом могли назвати дітей так: Бутуз (низькорос­лий, натоптаний), Чорниш, Рижій, Білаш, Дрок (ніжний, тендітний). Часто новонародженого називали за місцем або часом народжен­ня: Ліс, Дорога, Весняк, Субота. Є старовинні імена, які не треба пояснювати: Найден, Ненаш, Чужак. Мабуть, не дуже весело мати такі імена.

Більшість старовинних імен до наших часів не збереглась. Але й зараз ми маємо багато прізвищ, утворених від давніх імен, напри­клад: Шумилів, Дубенко, Олененко, Вовчук. А деякі без усяких змін стали згодом прізвищами: Чорниш, Білаш, Шумило, Ждан, Бажан.

Ну а наші звичні теперішні імена? Виявляється, значна частина з них прийшла до нас від інших народів, з інших мов, а найбільше — з грецької, латинської, єврейської. Кожне із цих імен у тій мові, з якої воно прийшло до нас, щось означало.

(Учитель пропонує дітям прочитати про імена в енциклопедіях чи словниках.)

□ Кожна людина має ім’я

□ Ім’я може захистити від злих сил

□ Вовк, Ведмідь, Кобиляча Голова — це імена

□ Людина не може змінити своє ім’я

□ Ім’я складається лише з одного слова

V — я знав це;

+ — це для мене нове;

? — викликає запитання.

□ Кожна людина має ім’я

□ Ім’я може захистити від злих сил

□ Вовк, Ведмідь, Кобиляча Голова — це імена

□ Людина не може змінити своє ім’я

□ Ім’я складається лише з одного слова

V — я знав це;

+ — це для мене нове;

? — викликає запитання.

□ Кожна людина має ім’я

□ Ім’я може захистити від злих сил

□ Вовк, Ведмідь, Кобиляча Голова — це імена

□ Людина не може змінити своє ім’я

□ Ім’я складається лише з одного слова

V — я знав це;

+ — це для мене нове;

? — викликає запитання.

□ Кожна людина має ім’я

□ Ім’я може захистити від злих сил

□ Вовк, Ведмідь, Кобиляча Голова — це імена

□ Людина не може змінити своє ім’я

□ Ім’я складається лише з одного слова

V — я знав це;

+ — це для мене нове;

? — викликає запитання.

4 методи розвитку критичного мислення в початковій школі

Автор фото: Олег Терещенко

Вміння критично мислити вважають найпотрібнішою навичкою майбутнього. Це допомагає учням аналізувати інформацію, доцільно використовувати набуті знання та обґрунтовувати свою думку. Діти вчаться висувати власні припущення, ставити влучні запитання і розрізняти факти та сумнівні гіпотези. Пропонуємо вам приклади застосування методик розвитку критичного мислення на уроках у початковій школі.

Передбачення

Суть методики полягає в тому, що діти отримують частину інформації і на її основі висловлюють власні припущення про те, чого ще не знають. Передбачення можна застосовувати для аналізу тексту, картини, фільму тощо.

Наприклад, ви з учнями опрацьовуєте твір «Федько-халамидник» Володимира Винниченка. Перш за все, поділіть текст на частини так, щоб вони були незавершеними і в учнів лишилося місце для фантазії. Почніть із заголовка: запитайте в дітей, що, на їхню думку, означає слово «халамидник», а потім проясніть його значення за словником. Запропонуйте всім охочим висловити власні припущення про те, які події можуть відбуватись у творі. А потім зачитайте самостійно першу частину або попросіть когось із класу. Запитайте в дітей про можливий подальший розвиток сюжету.

---

Чому критичне мислення — найпотрібніша навичка майбутнього

Крім очевидних запитань, поставте також такі, що примусять замислитися. Наприклад: «Що ви відчували, коли слухали цей уривок?», «Що позитивного та негативного трапилося з героями?» Не оцінюйте думки учнів, адже немає правильних чи неправильних припущень, діти лише говорять власні міркування. Також не висловлюйте власних гіпотез — вчитель повинен бути лише провідником та спрямовувати думки учнів у правильне русло. Далі прочитайте другу частину. Обговоріть з дітьми, чи здійснились їхні передбачення, та запропонуйте висловити прогнози на наступний уривок. Не розділяйте твір на надто багато частин і не ставте забагато питань. Наприкінці не забудьте підбити підсумки та обговорити проблеми, порушені в оповіданні. Важливо, щоб учні отримали певний досвід після прочитання твору.

Так само передбачення можна використовувати для аналізу картини. Запропонуйте дітям відгадати факти про її автора: що це за людина, у який час жила. Уважно роздивіться витвір: що на ньому зображено, які кольори використовує художник. Ставте запитання, які знову ж таки змусять учнів задуматися. Наприклад: «Які емоції викликало зображене?», «Якими можуть бути інші твори цього художника?» Поступово розкривайте факти про картину та її автора і зіставляйте їх з передбаченнями учнів.

РАФТ

Ця методика найкраще допоможе попрактикуватись у написанні творів. Для аналізу можна взяти художній твір, наукову статтю з історії, медицини чи географії. Перш за все, потрібно намалювати таблицю на чотири стовпчики: Роль, Аудиторія, Форма і Тема. Головне завдання учнів — вибрати персонажа, вжитися в його роль і донести до аудиторії певне висловлювання від його імені.

Для прикладу візьмемо казку «Котик і Півник». Як роль можна вибрати Котика, Півника, Лисичку, когось із її дітей, жителів села, самого читача. Далі варто обдумати зміст повідомлення, яке цей герой хоче висловити. Наприклад, Півник може розповісти про те, як сумно йому було залишатися самому вдома або що він відчував, коли його схопила Лисичка.

Від імені читача можна висловити пораду щодо того, як Півнику наступного разу не потрапити в лапи Лисички.

---

Розвиваємо навички 4К: креативність, критичне мислення, комунікацію та командну працю

Наступним кроком буде визначення аудиторії. Тобто, до кого звертається наш герой. І найскладніша частина завдання — вибір форми звернення. Наймолодшим школярам у цьому буде потрібна допомога вчителя, адже вони не знають про всі форми, у яких може бути виражено текст. Першачкам варто вибрати щось простіше: sms-повідомлення, лист або усне звертання. Старшим учням можна запропонувати складніші форми: заяву, офіційний лист або розписку. Зверніть увагу дітей на те, що повідомлення має відповідати формі його вираження.

Тепер складемо всю картину разом. Героєм виберемо Котика. Він звертається до жителів села з оголошенням про те, що шукає свідків зникнення Півника. Або інший приклад: син Лисички пише мамі sms-повідомлення про те, що вони з братиками і сестричками голодні.

РАФТ можна звести до короткої схеми: 
хто → кому → у якій формі → що може сказати.

За таким алгоритмом можна опрацювати і науковий текст. Наприклад, учні 4-го класу вивчають з природознавства корисні копалини. Після опрацювання параграфа, вони можуть скласти таку ж таблицю РАФТ. Діти можуть висловлюватися від імені шахтаря, науковця чи навіть від самої корисної копалини розповісти про те, що дізнались. Аудиторією можуть бути інші учні, жителі України, вчитель.

Спочатку найкраще виконувати це завдання всім класом, а згодом діти зможуть робити його в парах чи самостійно.

Коло Венна

Цю методику найкраще використовувати для порівняння двох понять або предметів. Її можна зобразити за допомогою схеми: два кола, що перетинаються між собою. Кожне коло означає окреме поняття, місце перетину — це спільні властивості обох понять.

За допомогою цієї діаграми можна порівнювати літературних героїв, явища природи, величини.

Наприклад, на уроці математики за допомогою кола Венна зіставимо дві геометричні фігури: прямокутник і квадрат. Тоді до властивостей цих фігур запишемо формули, за якими обчислюють їхні периметри. До спільного запишемо, що це пласкі геометричні фігури і в кожної є чотири сторони.

На уроці природознавства можна таким чином порівняти птахів і комах, море та озеро. На уроках української мови — іменник та прикметник, словосполучення і речення. Діаграма Венна допомагає учням з різних сторін розглядати предмети чи явища і знаходити відмінності між суміжними поняттями.

Мозковий штурм

Застосовувати методику брейнстормінгу — мозкового штурму — можна на будь-яких уроках. Вона допомагає систематизувати знання та знаходити творчі рішення. Для застосування методики вчитель записує посередині дошки певне поняття, а учні озвучують все, що про нього знають. За допомогою рисочок, спрямованих від слова, вчитель записує висловлення дітей. У результаті має вийти щось схоже на кущ

---

.

Наприклад, на уроці природознавства ви вивчаєте Сонце. Якщо тема зовсім нова, потрібно дати спершу якісь базові знання. Можна переглянути короткий відеоролик про Сонце. Потім запишіть за допомогою методики мозкового штурму те, що діти вже дізналися. Залиште «кущ» на деякий час і продовжуйте вивчати тему. Наприкінці уроку запропонуйте учням доповнити їхні знання. Для цього візьміть маркер або крейду іншого кольору та запишіть нові висловлення дітей. Разом проаналізуйте, який об’єм знань вони отримали за урок.

---

Як навчити дітей вирішувати проблеми за допомогою кубиків Rory’s Story

Також, виконуючи завдання мозковий штурм, можна навчити учнів систематизувати свої знання. Якщо ви опрацьовуєте конкретний об’єкт, то його характеристики за формою, призначенням, приналежністю до певного виду, застосуванням можна позначити різними кольорами або записувати групками.

Зверніть увагу дітей на те, що під час мозкового штурму важливо називати ті факти, у яких вони впевнені, а не просто здогадки чи асоціації.